Ідея поїхати марафон Невицьке виникла спонтанно, адже сезон 2014 року я відкривав і закривав декілька разів через численні травми, так в квітні я пошкодив руку, а в травні мав операцію на ключиці… події які явно не сприяють якісній підготовці.
Траса марафону це дещо магічне яке завжди мене притягувало, вона дуже багатогранна, спочатку асфальтовий розігрів, далі починається брукована дорога яка йде до поляни котра названа на честь першого президента Чехословаччини часів, коли Закарпаття входило до її складу – поляна Масарика, Після цієї “поляни” ще з кілометр бруку різко змінюється жорстким апхілом в майже 18%, це найскладніша фізично ділянка траси і я це добре пам’ятав. А знання це сила. Дорога виходить з лісу і проходить вирубкою часів 2012 року, потім можна трохи перепочити…
Ранок суботи…Звінок другу Ярославу – виходи я вже тут, дивна відсутність хвилювання, грузимо велосипеди на Славуту, хоча до стартової поляни всього 11 кілометрів, їдемо на машині, економлю “паливо”. Вранці зважився, 94.5 кілограм, значить повний запас у м’язах всетаки є. По дорозі наступає ще більше емоційне заспокоєння. Верхівка Анталовецької оповита хмарами, повітря насичене раковою свіжістю, усюди відчувається потужний подих лісу. Приїхали, розвантажили велосипеди, проходимо реєстрацію. Це перший мій гірський МТБ марафон… Читати далі Як матрасник вирішив їхати марафон усьому наперекір →